- покірний
- —————————————————————————————покі́рнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покірний — (який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; який виражає покору), покірливий, смирний, сумирний, безвідмовний, безсловесний, неремстивий, шовковий; слухняний (часто про дитину); принижений, підвладний (який не може чинити… … Словник синонімів української мови
покірний — а, е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. || кому. Який виконує волю кого небудь, слухається когось. || чому. Який не може чинити опір чому небудь, нездатний перебороти щось; підвладний. || Власт. слухняному … Український тлумачний словник
покірненький — а, е, розм. Досить покірний; надто покірний … Український тлумачний словник
покірно — Присл. до покірний. •• Покі/рно про/шу заст. а) шанобливе звертання до кого небудь із проханням або запрошенням; б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння … Український тлумачний словник
покірливий — а, е. Те саме, що покірний … Український тлумачний словник
покірник — а, ч. Покірний комусь чоловік … Український тлумачний словник
покірність — ності, ж. Властивість за знач. покірний … Український тлумачний словник
смирний — а, е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). || у знач. ім. сми/рний, ного, ч.; сми/рна, ної, ж. Покірна, лагідна людина. || Який виражає покірність, лагідність. || Спокійний у вияві, перебігу (про життя … Український тлумачний словник
потульний — Потульний: покірний [52,IV,VI] покірний, поступливий [51,54] … Толковый украинский словарь
принижений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до принизити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм.Покірний, смиренний. || Який виражає покірність, смиренність. 3) у знач. прикм. Пригноблений, безправний. || у знач. ім. прини/жений, ного, ч. Той, хто перебуває під … Український тлумачний словник